На відміну від попередніх вчених вій враховував вплив зовнішньої торгівлі і науково-технічного прогресу на розміщення виробництва. Важливим моментом його
теорії с обґрунтування радіусу збуту, тобто максимальної відстані, ари перевищенні якої реалізації продукції є неефективною [1]. До сучасних концепцій теорії розміщення продуктивних сил належить концепція територіальних обмежень і концепція територіальних можливостей населених пунктів. Концепція територіальних обмежень полягає в тому, що пошук для розміщення виробництв зосереджується у попередньо визначених регіонах, інші території виключають на стадії перед проектних пошуків. Концепція територіальних можливостей населених пунктів розглядає вільні території в населених пунктах (насамперед містах), виділені під промислове і пов’язане з ним будівництво як важливу умову регулювання просторової локалізації промислового виробництва.